"Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь віки"

Напевне, в Україні не знайдеться жодної людини, яка у своєму житті хоча б раз не перегорнула сторінок «Кобзаря»                    Тараса Шевченка. Творчість цього поета можна не любити, можна критикувати, можна ставитися до неї із великою любов’ю… У будь-якому випадку байдужим вона не залишає нікого. У чому ж феномен нашого великого митця? Чому і сьогодні, майже через півтора століття після його смерті, твори, написані Великим Кобзарем, хвилюють, навчають, тривожать душі?

Син кріпака, сирота змалку, талановитий юнак, що не має змоги розвинути свій талант художника… Про ці факти з життя Тараса Григоровича ми знаємо давно. Повторюємо їх як завчену раз і назавжди інформацію, анітрохи не замислюючись над їх справжньою сутністю: яку ж силу духу слід мати, щоб у таких умовах не зламатися, не збайдужіти душею, не зчерствіти серцем, а все думати і піклуватися про свій народ?

Щороку, в березні, весь світ вшановує Великого Кобзаря України -                              Т.Г. Шевченка. В нашій гімназії вже традиційно на Шевченківські дні відбулася година спілкування "Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь віки", яку підготували учні гімназії з учителем української мови та літератури Герасимчук Н.М.. Вони нагадали школярам основні етапи життя великого поета, читали поезії, присвячені    Т. Шевченку, а на завершення усі присутні прослухали пісню про безсмертну спадщину Кобзаря.